Поверніть мені мій 99-й! Найшаленіший рік для кіно

Оксана Городівська
Оксана Городівська
Липень 31, 2019

Що взагалі відбувалося в 99-му? Біллу Клінтону вдалося уникнути імпічменту після «Монікагейту», НАТО втрутилося в конфлікт у Косово, В’ячеслав Чорновіл загинув, Леоніда Кучму вибрали на другий термін, Володимир Путін став президентом РФ, відбулася бійня у школі Колумбайн, землетрус у Туреччині забрав 13 тисяч життів, насувалася «Проблема 2000 року», покемони підкорили Америку, Рікі Мартін випустив «Livin’ La Vida Loca», а «Океан Ельзи» — «Сосни». А ще того року вийшла «Краса по-американськи». І зібрала 5 «Оскарів».

З 1 серпня стрічку покажуть у кінотеатрах Києва, Львова, Одеси та Харкова. Це третій фільм ретроспективи, яку роблять «Планета Кіно» та KyivMusicFilm. І вийшов він у найшаленіший рік для кіно. Зараз розкажемо, чим 99-й був таким особливим.

Найкращий. Рік. Кіно.

Десь так можна перекласти назву книжки Браяна Рефтері «Best.Movie.Year.Ever.». Він вважає, що кіно 99-го проявило все найкраще за 20-те століття і зазирнуло в майбутнє. У ньому були якість, сміливість, різноманіття. Дивіться, скільки всього тоді випустили.

«Сонна лощина» (Sleepy Hollow) і «Жорстокі ігри» (Cruel Intentions)
«Зелена миля» (Green Mile)
«Наречена-втікачка» (Runaway Bride)
«Шосте чуття» (Sixth Sense)
«Магнолія» (Magnolia) і «Бути Джоном Малковічем» (Being John Malkovich)
«Мумія» (The Mummy)
«Американський пиріг» (American Pie)
«Талановитий містер Ріплі» (The Talented Mr. Ripley)
«Ноттінг Гілл» (Notting Hill)
«Стюарт Літтл» (Stuart Little)
«Хлопці не плачуть» (Boys Don’t Cry)
«Все про мою матір» (Todo Sobre Mi Madre)
«Перерване життя» (Girl Interrupted)

У книжці Рефтері розповів про виробництво ключових фільмів, те, як вони змінювали уявлення про кіно і як по-різному показували проблеми свого часу. Наприклад, офісний клерк, якого все бісить, з’являється і в уже згаданій «Красі по-американськи», і в «Бійцівському клубі». Багато фільмів зосереджуються на ідентичності, її непевності, бажанні бути кимось іншим. Мабуть, найбуквальніше це показано в «Бути Джоном Малковічем». Але загубити себе легко не тільки в чужій голові, але й в однакових буднях.

Пастка тихих передмість

На написання сценарію «Краси по-американськи» Алана Болла частково надихнула реальна історія Емі Фішер, «Лоліти з Лонг-Айленда». У 16 років у неї почався роман з 35-річним чоловіком, а потім від ревнощів вона намагалася застрелити його дружину. 

У сценарії Болла поєдналися криза середнього віку і підліткова тривога, тихі американські передмістя і відчуття пастки, яке вони створюють. На головну роль  — взяли Кевіна Спейсі. Він бездоганно відіграв, багато імпровізував і зрештою отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль. До речі, роль дівчини в пелюстках, яку зіграла Міна Суварі, спершу пропонували Кірстен Данст. Акторка відмовилася, але з’явилася в іншому важливому фільмі 99-го«Незайманки-самогубиці» (Virgin Suicides). 

Кадр з фільму «Краса по-американськи»
Кадр з фільму «Незайманки-самогубиці»

Це перший повнометражний фільм Софії Копполи і ще одна історія передмість. Режисерка екранізувала однойменну книгу Джеффрі Юджинідіса про сувору католицьку родину, в якій росте п’ятеро доньок. Після того, як наймолодша з них намагається накласти на себе руки, батьки лише посилюють контроль. Але тут важливий не стільки сюжет (бо він зрозумілий вже з назви), скільки естетика фільму. Усе тут схоже на сон — літнє тепло, меланхолія, повітряний саундтрек Air, світловолосі дівчата, які ніби вислизають з реальності. 

Прем’єра стрічки відбулася в Каннах, там вона отримала хороші відгуки. Але в Штатах вийшла в дуже вузький прокат. І потім ніби зникла. Друге життя і визнання фільму дав уже інтернет. 

А що підкорювало прокат?

Найбільш касовим фільмом 1999-го в США стало повернення кіносаги — «Зоряні війни: Прихована загроза», на друге місце вийшло «Шосте чуття», на третє — «Історія іграшок 2». Але найцікавіше з топ-10 — це «Відьма з Блер». Фільм жахів, знятий на аматорські камери і зроблений із закосом під документальну зйомку. При бюджеті 60 тисяч доларів, він зібрав у США 140 мільйонів, а загалом у світі — 260 мільйонів. Це досі рекорд співвідношення бюджету та касових зборів. І взагалі фантастика. 

Втеча з системи

Кадр з фільму «Матриця»

На п’ятому місці в тому ж топі касових фільмів — «Матриця». Тоді ще брати Вачовскі задумували історію як комікс, але потім зробили сценарій і захотіли самі його екранізувати. На той момент вони вже співпрацювали з Warner Brothers як сценаристи, але не мали режисерського досвіду, тому студія не хотіла довіряти їм фільм. Зрештою Вачовскі зняли досить успішний трилер «Зв’язок» і довели свої режисерські здібності. Вони отримали 60 мільйонів бюджету і понеслось. Виконавці головних ролей вчилися кунг-фу і читали Бодріяра, колористи накручували по черзі зелені та сині кольори, а майстер візуальних ефектів думав, як зробити ту саму сцену з ухилянням від куль. Все спрацювало і «Матриця» стала не просто фільмом, а цілою філософією. 

Ще один спосіб втекти з системи показав «Бійцівський клуб». Екранізацію роману Чака Поланіка зняв Девід Фінчер. Але це тепер вона культова, а у прокаті провалилась. Студія Fox казала, що чоловіки не хочуть дивитися на Бреда Пітта без сорочки, жінки не хочуть бачити його закривавленим, тому неясно, для кого взагалі фільм. Зрештою він знайшов своїх глядачів, але вже після випуску на DVD.

Кінець великого століття

«Із широко заплющеними очима» — ніби протилежність усім технологіям і спецефектам. Це останній фільм Стенлі Кубрика. Права на екранізацію він купив ще за тридцять років до цього, але до зйомок довго не доходили руки. Історію перенесли з Відня початку двадцятого сторіччя у сучасний Нью-Йорк. Але оскільки Кубрик боявся літати, то самі зйомки відбувалися в Англії. Там просто будували макети американських вулиць. Щоб достовірно відтворити вигляд Ґринвіч-Вілледж, режисер відсилав робітників у Нью-Йорк, щоб ті виміряли точну ширину вулиць й зафіксували, де стоять автомати з продажу газет. Зйомки фільму тривали 400 днів і це стало світовим рекордом. Першого березня 1999-го Кубрик показав монтаж Тому Крузу, Ніколь Кідман і представникам Warner Brothers, а через шість днів помер. Його останній фільм став подорожжю в несвідоме цілого двадцятого століття. 

Колажі з дорожніх розв’язок