Що би ще такого подивитися?

Локдаун і морози закінчувалися, Нетфлікс атакував «Бріджертонами», і, здається, на цей час в усіх уже виникало питання: «Що би ще такого подивитись?». Ми підібрали варіанти — від музичних лайвів до серіалів, від зовсім нових штук до того, що ви могли пропустити.
Почнемо з музики
Лайв у художньому музеї
Гетьмани дивляться виступ Hyphen Dash.
Це якщо коротко описати цей лайв. А якщо трохи довше, то це проєкт ZMOVA — серія музичний лайвів у знакових культурних локаціях. Перша станція — NAMU, тобто Національний художній музей України. Зараз головний вхід музею закритий на реконструкцію і на неї потрібні гроші. Їх можна перекинути за реквізитами під відео на ютубі.
А хто такі Hyphen Dash? Це тріо, що поєднує хіп-хоп груви, джаз, електроніку й важке звучання в музиці. Для гурту це перший офіційний реліз і одразу така краса.
Далі — в доки
«Дельта» на Takflix
Документальний фільм про те, як минає зима у Вилковому. Це те містечко, яке називають «українською Венецією», але після фільму язик не повернеться так робити. І навіть не тому, що життя в дельті Дунаю суворе, без гондол і натовпів туристів, а тому, що в цього місця свій автентичний характер і краса. Місцеві косять очерет на зиму, мріють впіймати легендарну білугу, важко працюють, але при цьому радіють життю.
«Земля блакитна, ніби апельсин» на OLL.TV
Якщо дуже буквально, то «Земля блакитна, ніби апельсин» — фільм про життя багатодітної сім’ї у прифронтовій зоні Донбасу. Через це може здатися, що історія буде тяжкою і похмурою. Але виходить інакше: і сім’я в кадрі — неймовірно дружна і творча, і режисерський погляд на неї — людяний та чутливий. Навіть війна показана тут з незвичного боку: діти не витісняють травматичний досвід, а проговорюють і навіть знімають про нього власне кіно.
Вже якось незручно згадувати нагороди «Землі…», бо їх занадто багато. Але недавно додалась ще одна — за найкращу операторську роботу від Міжнародної асоціації документалістів.
Ще музика
Dmytro Avksentiev w/ Dennis Adu
Раніше в оглядах подій ми радили лайви фестивалю Am I Jazz?, там багато крутого. Але про цей виступ нагадаємо ще раз — дует електронного продюсера Дмитра Авксентьєва (Koloah, Voin Oruwu) і джазового трубача Денніса Аду. Це ніби подорож оповитими сутінком ландшафтами, куди здалеку долинає звук труби. Проєкт оформили в окремий реліз — «Vacuus, Verus, Victoria». За словами творців, ці треки відображають шлях від непорозуміння і порожнечі до перемоги й трансформації.
Культурні огляди
Документалки від медіа СЛУХ
Перший випуск ютуб-серіалу «СПАЛАХ» вийшов дуже натхненний. Сама тема фольку така, що, може, й не хочеш, але мимоволі то пишаєшся, то зворушуєшся. Бо там тобі й ностальгічні історії про «вусатий фанк», і ранні «ВВ», і фестиваль «Червона Рута», і «Дикі танці» на Євробаченні, і DakhaBrakha й ONUKA. Дисклеймер: йдеться саме про фолькові мотиви в популярній музиці, а про традиційну згадується зовсім трошки.
Ще радимо серію про нову українську комедію. Тут теж буде хвилинка ностальгії — за «СВ-шоу», масками і довгоносиками. А потім розкажуть, як український гумор нарешті виходить за рамки КВН-івських форматів, як міцнішає український стендап, які формати працюють в ютубі та який прекрасний абсурд у Василя Байдака.
Крім цього, вийшли ще серії «СПАЛАХу» про електронну сцену і гастрокультуру.
Фантастичні українці
Це серія з чотирьох документальних фільмів про українську культуру. Ми би порадили два з них. Перший — про мистецтво. Спершу він дає невеликий історичний огляд 90-х і 00-х, а потім детальніше розповідає про явища останніх десяти років: появу груп Р.Е.П. і SOSka, жіноче мистецтво, декомунізацію, стан арт-ринку. Добре підійде, щоб зорієнтуватися в сфері.
Другий фільм — про українське кіно. З нього можна дізнатися трохи про те, як працює індустрія. І не тільки власне виробництво фільмів, а й дистрибуція. Наприклад, Юлія Сінькевич розповідає, як підбирають стрічки для Одеського кінофестивалю, а співзасновник «Планети кіно» Дмитро Деркач говорить з перспективи кінотеатрів. Тому можна досить комплексно подивитись на українське кіно, а заодно зібрати собі список, що подивитися.
It's DakhaBrakha time
Лайв великий і маленький
У 2014-му DakhaBrakha грала на globalFEST у Нью-Йорку. П’ять років тому виступала в Tiny Desk Concert, серії лайвів, де найвідоміші артисти світу туляться за робочим столом ведучого Боба Бойлена. А тепер з’явилася на спільній події globalFEST і Tiny Desk. Виступ записувався в ДАХу, починається на 44-й хвилині та змушує людей шаленіти в коментарях.
Але це ще не все — є ще новий епічний лайв DakhaBrakha з оркестром і хорами.
Музична школа
Влоги АШОШ
АШОШ — це подкасти і влоги про музику. Ведуть їх академічний композитор Олексій Шмурак і електронний музикант Олег Шпудейко. Ведуть чотко, ритмічно і з гумором. Теми їхній розповідей дуже різні — від того, як слухати Стравінського, до того, що таке грув. На пробу радимо серію «Коротка історія музики». Конкретно цей випуск — про Середньовіччя. Там розказують про хор ангелів, поп-хіти того часу і трубадурів.
Серія лекцій «Наука лоігки Бетховена»
Вийшла перша з шести лекцій композитора і музикознавця Миколи Ковалінаса про Людвіга ван Бетховена. Це майже дві години глибокого занурення в творчий метод. Буде цікаво професіоналам і любителям класичної музики.
«У наших розмовах про музику Бетховена практично не звучатимуть традиційні атрибути аналізу, як-от: образна система, жанрова основа, драматизм, боротьба двох начал тощо. Лише абстрактні, приховані в нотних текстах, специфічно-музичні сенси, що зазвичай перебувають за межею слухацького сприйняття та осмислення, які дають змогу наблизити нас до таємниці ремесла та, ширше, таємниці творчості», — каже Ковалінас. Лекції створені Kyiv Contemporary Music Days спільно з Goethe-Institut в Україні.
Ще більше музики
Диско-замки і техно-фортеці
Проєкт EVE8 минулого року випустив серію відео, де електронні артисти виступають в українських замках і фортецях.
Дивлячись, можна уявляти, що Bejenec грає лайв для Яна Собеського, а вартові Хотинської фортеці вилазять на мури, щоб послухати виступ Na Nich. А можна і не уявляти, але виступи варто подивитись.
Хвилинка Нетфлікса
«Уявіть, що це місто» (Pretend It’s a City)
Двоє поважних нью-йоркців говорять про нью-йоркськість. Один із них — Мартін Скорсезе. Він і зрежисував цей документальний серіал. Але головна в світлі прожекторів — Френ Лібовіц. Вона працювала в журналі Енді Воргола, тусила в Studio 54, дружила з Тоні Моррісон, може видати раптову історію про зустріч з Дюком Еллінгтоном або те, як Леонардо ді Капріо подарував їй електронну сигарету.
З тих пір, як у середині 90-х в неї почався письменницький блок, Френ дає публічні виступи, повні харизми та гострих думок про все на світі. Частина з них лягли в основу цього серіалу. Вона розказує про транспорт, про мистецтво і його комерціалізацію, про куріння, про спорт. Ці розповіді чергуються з кадрами, де Френ ходить у бахілах по макету Нью-Йорка, та архівними зйомками.
Якщо вам захочеться більше Нью-Йорка на Нетфліксі:
- «Гарні часи» (Good Time) — напружена кримінальна драма з Паттінсоном, пофарбованим у блонд.
- «Славні хлопці» (Goodfellas) — власне, Скорсезе і одна з його класичних історій про темний бік міста.
- «Місто страху: Нью-Йорк проти мафії» (Fear City: New York vs. The Mafia) — документальний серіал про те, як поліція долала п’ять головних мафіозних кланів.