Книгу створила письменниця, фотографка і художниця з Нью-Йорка Естер Чой. Вона розповідає, що якось натрапила на меню 1937-го року для вечері на честь Вальтера Ґропіуса, архітектора і одного з засновників школи Баугауз. Це подало їй ідею проводити в своїй квартирі у Брукліні дружні вечері «Ле Корбуфе». Тут уже вона обіграла ім’я іншого архітектора — Ле Корбюзьє. Суть цих подій полягала в тому, щоб подавати гостям абсурдні страви з відсилками до канонічних митців і дизайнерів. Така собі гра з поняттям «естетичного споживання».
А потім вийшла книга «Ле Корбуфе». У ній 60 рецептів поруч із фотографіями їстівних скульптур — там і вежа-пиріг Татліна, і кіш Харінг. Книга бере формат і конвенції кулінарних видань — вона оформлена як інструкція для приготування, але їжа тут відіграє роль містка між мистецтвом і повсякденним життям. На її прикладі авторка досліджує, як економічні цінності впливають на культурну вагу художників і дизайнерів, і як ми обираємо, які твори споживати та відтворювати.
Роздивитися і купити книгу можна на Amazon. А ось деякі фото мистецьких страв.