Vivienne Mort — Думаю про тебе

Вересень 27, 2018

У гурту Vivienne Mort вийшло нове музичне відео — на пісню «Думаю про тебе»

 

Над кліпом працювала команда ПРИВІТ/media&production. Готуючись до випуску відео, ми поспілкувалися з Даніелою Заюшкіною про задум і справжність у цій історії.

 

У цьому кліпі Vivienne Mort вперше з’являється весь гурт. Чому саме зараз?

 

За останні два роки (починаючи з приходу Сандра, нашого басиста) ми багато часу проводили разом і багато чого пройшли. На мою думку, ми стали гармонійними та цілісними. Логічно, що в кліпі нам не довелося грати ролі учасників гурту, ми просто познайомили слухачів з нашим золотим складом.

 

 

Одна з ідей, яка одразу була у вас щодо цього відео — у ньому має бути лайвова частина, спільне виконання. Чому це тут так важливо? Наскільки взагалі важливою була автентичність певних дій і предметів у цій історії?

 

Альбом «Досвід» ми почали створювати, коли разом жили в будинку. Там ми репетирували, складали аранжування пісень, ходили на озеро, знову грали, і так проходило наше літо. У Гліба виникла ідея поділитися зі слухачами дружньою атмосферою, якою були наповнені ті дні.

 

Правдивість речей для нас дуже важлива. Тому я привезла в будинок свого кота Моса, відмовившись від дублера. Привезла мішок з книгами: тими, що вплинули на мій світогляд або були подаровані людьми і стали пам‘ятними. Можна зробити стоп-кадр і роздивитися. Після перегляду кліпу мене друг запитав: «Як ти так просто поклала на перший план Муракамі?» Натякаючи, що так і до Коельо недалеко. Але друг не побачив, що в кадрі з книгами є і комікс, який подарував мені він сам. Тобто, це не рекомендація для прочитання глядачам, це ті книги, які символізують мені моє минуле.

 

 

Розкажи про будинок, у якому знімали кліп. Чим він тобі запам’ятався?

 

Будинок нас всіх надзвичайно вразив. А також його хазяїн та хазяйка, Василь та Любава. Вони побудували його самі і продовжують кожну річ з інтер’єру створювати самі. У перший наш приїзд нам було проведено екскурсію. Коли ми все подивилися, хазяйка зі словами: «Ваша режисерка каже, що це приміщення для кліпу не підійде, але ходімо я вам покажу», повела нас у підвал. І ми попали в стару хату мазанку, в ній піч і українські автентичні предмети побуту.

 

Умовно будинок ділиться на три рівні. Підвал-минуле-пращури, другий рівень-теперішнє-ми, верхній рівень-майбутнє-діти. Як на українському рушнику. Складно описати, як там красиво і що я маю на увазі, розповідаючи це. Просто побачила і відчула, що потребую змісту і краси. І що світ не став зовсім безідейним, якісь близькі мені цінності продовжують існувати. Є такі люди, тихі хранителі культури. І я теж хочу так навчитися.