Аніматорка Оксана Дьоміна радить 5 мультфільмів
Цього року школа Projector запускає новий формат освітніх програм на цілий рік. Вони називаються Professium і готуватимуть спеців у різних сферах — від веб-дизайну до продуктового IT-менеджменту. Нас особливо зацікавив Professium з анімації. Ми попросили кураторку програми Оксану Дьоміну порадити 5 мультфільмів і на їхньому прикладі розповісти, чого треба вчитися кожному аніматору.
Оксана Дьоміна
Кураторка Professium з анімації. Senior animator в Postmodern Digital. Аніматорка персонажів у 2D і 3D, супервайзерка анімації, сторібордистка, художниця позингів анімації.
«Я вибрала декілька мультфільмів, які свого часу справили на мене враження і подобаються досі. Розповідаю саме про них, бо вони дуже різні й яскраво виражають ті аспекти, над якими ми будемо працювати на нашому Professium’і»
«Як приборкати дракона: Прихований світ» (2019)
У третій частині цього мультфільму мені сподобалось те, що автори додали в людських персонажів дуже багато текстури рухів на відігруваннях. Тобто коли персонаж реагує на певну дію чи ситуацію, він робить це не сухо й лаконічно, а дуже персоналізовано. В героя є характерні жести, які, здавалося б, не обов’язкові для такої реакції, але саме вони створюють правдоподібність і переконливість.
На нашому Professium’і ми присвятимо дуже багато часу темам відігрування й акторської майстерності. Для аніматора дуже важливо вміти пропустити через себе емоцію, зрозуміти, що персонаж відчуває, як реагує і якими при цьому будуть його жести й пози.
Також хочу згадати про персонажа Беззубика чи Нічну Фурію. Це не просто один із моїх улюбленців, а й блискучий зразок роботи над «крічерсами» (creatures), істотами. З ними завжди є складність: з одного боку, треба показати відмінність від звичного світу, але з іншого — в персонажа має бути і щось впізнаване, щоб глядач йому повірив. От у поведінці Беззубика, особливо в першій частині мультфільму, є дуже багато котячого. На цьому тримається гумор, бо глядача веселить, коли він помічає в дракона поведінку добре знайомої тварини.
«Острів собак» (2018)
У цій стоп-моушн анімації нема яскравих візуальних прийомів, деформацій, яскравих фарб і божевільного екшну. Але є неймовірний ритм. На цьому ритмі побудована вся картина і її гумор. Тобто часом ми сміємося суто від того, що дуже грамотно витримано паузи між певними діями. І паузи, і дії тривають саме стільки, скільки треба. Ця чіткість, ясність і лаконічність дають нам час і можливість прочути всю суть ситуації, зануритися в неї. Динаміка тут теж побудована на ритмі — чергуванні дій і пауз, без потреби постійного руху в кадрі. Тобто є такі плани, де персонажі нерухомі, але вони все одно справляють те враження, яке закладене в зміст сцени.
Володіння ритмом — одне з найважливіших умінь в анімації. Багато аніматорів страждають тим, що їм потрібно все постійно ворушити. Через це на екрані відбувається хаос, все рухається, погляд глядача швидко втомлюється і губиться фокус: що ж нам показують у цій сцені? Тому ми будемо вчитись правильно розставляти акценти в сцені й підпорядковувати всі деталі й другорядні рухи основному змісту.
«Нарешті вдома» (2015)
Це чудовий сімейний мультфільм і яскравий приклад детального пропрацювання вигаданого світу й істот. За сюжетом, Землю захоплюють інопланетяни. Головний герой — один із прибульців, який виявляється вигнанцем серед своїх. Автори дуже детально пропрацювали його характер, а ще реалізували цікаву ідею: персонаж змінює своє забарвлення в залежності від емоцій. До того ж, колір міняється не повністю, а в смужки, кружечки, хвильки. Думаю, це рішення коштувало немалої технічної роботи. Але воно того варте, бо такі деталі встановлюють емоційний контакт з глядачем.
«Монстри на канікулах» (2012)
Один із найяскравіших прикладів того, як грамотний позинг (posing) створює всю анімацію. Тобто персонаж займає яскраву позу, яка максимально точно передає його стан і зміст подій у сцені. Другорядні дії іноді взагалі ігноруються: персонаж виразив емоцію, а далі перебуває майже в повній статиці. Але цього достатньо.
Пози в «Монстрах на канікулах» часом дуже перебільшені, але це зроблено так вміло, що лише посилює враження, виглядає цікаво і незвично. І найголовніше: глядачу не доводиться здогадуватися про те, що відбувається з персонажем. Наприклад, уже з самої пози легко зчитати, що він у гніві. Позинг також майстерно використовують у мультфільмах «Нова забаганка імператора» і «Мінлива хмарність, часом фрикадельки».
Вміння створювати красномовні позинги базується на спостережливості, розумінні мови тіла і впевненому знанні фізики. Саме ключові пози створюють каркас для анімації, тому присвятимо їм багато уваги під час навчання.
«Залізобетон» (2006)
Це японська анімація чудова своїми планами й ракурсами камери. Їхня зміна часом не підкоряється класичним канонам, але справляє дуже особливе враження та підсилює стан героїв.
Вибір плану й руху камери може неймовірно підсилити анімацію, буквально зробити її. Це якраз часто буває в японських мультфільмах: є лише один малюнок, а весь ефект досягається рухом камери. Але цей рух може і вбити всі зусилля, потрачені на анімацію. Тому теми ракурсів і руху камери ми будемо розглядати кілька разів: у блоці про камери, в режисурі, в сторітелінгу.
Бонус: «ВОЛЛ·І» (2008)
Це історія робота, що залишився після того, як люди покинули повністю забруднену Землю. А ще це яскравий приклад анімації персонажа, зовсім не схожого на людину. Як на мене, коли вдається оживити не просто те, чого не існує, а взагалі не пластичну форму — це вже найвищий пілотаж. Ми не можемо надати їй переконливої живості традиційними інструментами: мовою тіла, розтягуванням чи стисненням. Цю жорстку форму можна оживити лише з допомогою характеру руху й ритму. Тобто залишаються лише два інструменти з усього арсеналу аніматора. Але віртуозне вміння користуватися ними змушує нас сприймати цей об’єкт як щось живе, справжнє, і співпереживати йому.
Такому пошуку переконливих анімаційних рішень для різних завдань ми й будемо вчитися в програмі Professium з анімації. Набір триває до 24 червня.
