Все, що ви хотіли знати про авторське право, але боялись запитати
Історії про плагіат, крадений контент та інші порушення авторських прав — це біль. Особливо часто його відчувають ті, хто працює в культурі, креативних індустріях і медіа. 25-26 вересня в IZONE відбудеться Про Права. Івент для учасників креативних індустрій. Там юристи компанії Law Net розкажуть, як захищати свою інтелектуальну власність, і розберуть реальні кейси. Вони уже зробили сайт з прикладами документів та договорів, які допоможуть захистити свої права — ось він. Проєкт підтримав Український культурний фонд.
Яка різниця між плагіатом і неавторизованим використанням?
Плагіат — це привласнення чужого твору, а неавторизоване використання — використання твору без згоди автора.
Пояснимо на прикладі музикантів. Уявіть, що ви написали музику, слова і вийшов хіт. Заходите ви якось у бар і чуєте там вашу мелодію, але з іншим текстом. Тоді ви думаєте: «Яке нахабство, хтось вкрав мій твір, це ж плагіат!». І це справді плагіат. Інша справа, якщо ви зайшли в бар, а там грає ваша пісня, а ви не давали згоди на її використання і не отримуєте за це жодної копійки. Це вже неавторизоване використання. І плагіат, і таке неавторизоване використання є порушеннями авторських прав.
Мій текст/фото/зображення/відео вкрали. Що робити?
Треба негайно контактувати з сайтом, на якому ви знайшли свій твір. Писати, що ваш твір викрадено і ви вимагаєте його видалення — не найприємніша річ, але сайт припинить живитись за рахунок вашого контенту. Зазвичай, в українських реаліях, ви в кращому випадку отримаєте вибачення і ваш контент видалять.
А якщо відмовились видаляти?
Тоді треба зв’язатись з хостингом і попередити про порушення ваших авторських прав на сайті. Хостинг може зняти контент, що порушує авторське право, без згоди самого сайту.
Якщо це не спрацювало, звертайтесь до юристів, що зроблять офіційний запит на видалення. Ще один варіант — запит до Google. Вони можуть прибрати сайт порушника з пошукової системи, але на розгляд цього питання може піти декілька тижнів.
Мій текст/фото/відео викладають на інших ресурсах і сторінках, але вказано моє авторство. Це порушує мої права?
Так, порушує. Для використання вашого твору потрібна ваша згода. Хіба що ви виклали твір як частину Creative Commons — тоді цю згоду ви вже надали.
Якщо не надавали, дійте, як у випадку крадіжки контенту.
Чи правда, що все в публічному доступі в інтернеті, можна використовувати?
Ні. Без дозволу автора можна використовувати лише ті матеріали, які належать до Creative Commons або Public Domain.
Creative Commons — це некомерційна організація, яка має на меті поширення доступу до творчих матеріалів. По суті, це великий сайт, де зібрані фото, 3D моделі, анімації тощо, і все це можна вільно використовувати.
Public Domain (суспільне надбання) — це сукупність творів, на які ніхто не має виключних майнових прав. Сюди належить те, що було створено до появи закону про авторське право. На території України він почав діяти у 19-му столітті, а, наприклад, у США був прийнятий у 1790-му році.
Також можна використовувати твори, якщо пройшло 70 років після смерті автора — тоді перестають діяти майнові права. Тобто за колаж з Моною Лізою на вас навряд чи хтось подасть у суд. Або за використання сонету Шекспіра, але вже його переклади захищені авторським правом.
Це не забороняє брати цитати з книги або невеликі уривки, якщо це потрібно для написання власного тексту або дослідження, проте посилання на авторство необхідно вказувати.
Якщо треба перевірити конкретний випадок — дивіться Статтю 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Мені потрібні фото для статті. Які можна використовувати, а які — ні? І як знайти ті, що можна?
Усі фотографії — незалежно від того, чи вони зроблені професіоналом, аматором чи дитиною — охороняються Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Якщо ви журналіст, а фотографа у вас нема, то можна скористатися платними фотостоками:
Також можна використовувати міжнародні фотоагенції:
Якщо на платні підписки нема грошей, використовуйте безкоштовні сервіси:
Ще є зображення, які не вважаються об’єктами авторського права — це державні символи, грошові знаки, а також прес-інформація. Це може бути що завгодно: від стоп-кадрів фільму до репортажних фото, проте варто вказати, що матеріали надані прес-службою.
Якщо фото викладені на офіційній фейсбук-сторінці гурту, фільму чи події, варто уточнити, чи можна їх брати.
Якщо ви знаєте автора, запитайте, на яких умовах можна використати його фото. Зазвичай, для публікації в статті усного договору достатньо.
Як перевірити, чи фото захищене авторським правом?
Є декілька способів. По-перше, перевірте наявність водного знаку чи підпису, що засвідчує автора фото. Якщо їх нема, зробіть «зворотний пошук» («Reverse Image Search») в Google. Так можна знайти першоджерело фотографії. Якщо ж авторство і першоджерело встановити неможливо, вказуйте хоча б, звідки взяли фото, і ставте лінк.
Як перевірити ідею/фото/мелодію/текст, аби мене потім не звинуватили у плагіаті?
Для перевірки фотографій — вже згаданий Google Reverse Image Search. Так можна знайти, чи зображення використовується ще десь, чи є на нього авторські права, хто завантажив його в інтернет.
Для текстів є, наприклад, Advego Plagiatus.
З мелодіями чи ідеями складніше, проте провести аналіз поля (хоча б прогуглити) варто.
Як захистити свій проєкт від плагіату?
100% захисту твору від плагіату не існує, але ви можете захистити свій твір авторським правом і хоча б мати докази, що ви — власник. Ось декілька порад:
- Завжди підписуйте свої твори. Звучить дуже просто, але ви можете забути це зробити або подумати, що це не важливо. А важливо!
- Не забувайте використовувати watermark (водяну позначку), якщо фотографії або ілюстрації використовуються в інтернеті.
- Зареєструйте свої авторські права на твір. Звісно, фотографу немає сенсу реєструвати кожну свою фотографію. Але якщо ви створюєте дизайнерські принти чи колекцію футболок — зареєструватись варто. Заявка на реєстрацію подається до Мінекономрозвитку, перелік документів можна знайти в Постанові Кабінету Міністрів від 27 грудня 2001 р. № 1756.
