Фолов: проєкт про втрачені церкви Закарпаття
Інстаграм-екаунт «Втрачені церкви Закарпаття» — про архітектуру, якої вже не побачиш вживу, але можна дослідити онлайн. Тут зібрані унікальні фотокартки, короткі розповіді про знищені пам’ятки та їхні локації. Цей екаунт — частина більшого проєкту, що досліджує втрачену культурну спадщину Закарпаття і привертає увагу до проблеми зникнення дерев’яних церков. Що ще входить у проєкт і з чого найкраще почати знайомство, розповідає Євген Забарило, керівник діджитальної складової проєкту та СЕО «Культурна платформа Закарпаття».
Фоловити тут: @lost.churches
Розкажіть про цілі цього проєкту. Яких уже досягли?
Дерев’яні церкви протягом століть залишаються обличчям української нації. Їхні унікальні архітектурні форми побачив і оцінив світ. Чотири церкви навіть стали частиною списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
І, можливо, світове визнання лунало б частіше, якби не сумна статистика знищення унікальних історичних пам’яток: за останні 17 років з архітектурної мапи Закарпаття зникли 12 старих і 11 новіших дерев’яних церков та 11 дзвіниць, 23 унікальні пам’ятки архітектури було зруйновано. При цьому, станом на сьогодні не існує жодного ресурсу з відкритими даними, який містить структуровану інформацію з інтерактивним мапуванням, з англомовною версією на цю проблематику. Єдиний дотичний до теми ресурс — це pdf-файл на сайті обласної ради Закарпаття, в якому текстово зазначено: район, архітектурну форму об’єкта, його рік будівництва, охоронний номер, але відсутня будь-яка інформація про об’єкти втраченої сакральної архітектури.
Нашою ціллю було створити таке дослідження та презентувати його, як у цифровому, так і в аналоговому вигляді.
Яким був пошук матеріалів?
Відомості про долю втрачених пам’яток були зібрані автором дослідження Михайлом Сирохманом у численних експедиціях селами Закарпаття, що тривали з кінця 1970-х до середини 2000-х років. Їх доповнили матеріали архівних розвідок 1990-2021 років, проведених у бібліотеках, архівах і музейних фондах України, Словаччини, Чехії та Угорщини.
Якої аудиторії ви хотіли досягти цим проєктом?
Нашою ЦА стали історики, дослідники та етнографи краю, представники креативної економіки, архітектори, реставратори, історики архітектури, 3d-моделери — всі ті, хто працює з візуальним, формами, та цікавиться культурною та архітектурною спадщиною свого краю. Ширше, звісно, це всі громадяни України.
З історії якої церкви варто починати знайомство з проєктом?
Розпочати знайомство зі світом карпатської сакральної архітектури треба не з конкретної церкви, а з занурення в тематику. Почати можна з короткого відеоінтро проєкту.
Це створить розуміння унікальності ландшафтів, на яких сформувалося явище карпатської сакральної архітектури, адже джерелом найглибших меседжів автентичної культури українських Карпат залишаються дерев’яні церкви. Досить підійти до стародавньої церкви, і якщо очі у людини доволі відкриті, то цей меседж можливо зчитати навіть з форми тієї церкви.
Ти розумієш, як люди мислили, що у них було на душі, коли дивишся на ті бруси: як вони були витесані, як вони з’єднані на кутах, якими врубками, як збудовано дах, як догори йде вежа — це все розповідь.
Таке знайомство дасть більш виразне уявлення про свій край, про свою землю, зрештою, про себе. Спеціально до відео музику писав один з найавторитетніших київських музикантів, діджей, саунд-продюсер Дмитро Авксентьєв.
Продовжити знайомство з темою можна через освітньо-пізнавальний модуль проєкту.
Що, окрім інстаграм-сторінки, входить у проєкт?
Наступного року команда проєкту ГО «Культурна платформа Закарпаття» і Закарпатська академія мистецтв планує продовження проєкту з поглибленням дослідження та практичного вивчання тематик, які приховує в собі внутрішній простір карпатських храмів.
