5 причин іти в кіно на «Усі безсонні ночі»

Оксана Городівська
Оксана Городівська
12 Жовтня, 2018

«Усі безсонні ночі» — кіно про Варшаву, молодість і туманні години між заходом сонця та світанком.

Фільм у прокаті з 11 жовтня. Його будуть показувати тільки в кінотеатрі «Жовтень» і то недовго. Тому ми зібрали п’ять причин — щоб швидко їх прочитати і встигнути подивитися «Усі безсонні ночі», поки вони не минули. Але спершу — трейлер.

Причина #1: Концентрована юність

Це кіно дуже насичено передає відчуття, як це — бути юним. Головні герої — польські студенти Кшиштоф і Міхал. Удень вони вчаться в якомусь мистецькому закладі, але ми бачимо переважно їхні ночі. Хлопці вештаються Варшавою, п’ють, танцюють, ревнують, говорять щось пафосне й філософське про життя. Там небагато сюжетного розвитку, але є передчуття — щось велике і красиве от-от має статися.

Причина #2: Змішаний жанр

Цей фільм отримав режисерську нагороду на кінофестивалі Sundance у жанрі «Світове кіно – документалістика». Але він не зовсім документальний.

Ці герої справді існують і зависають ночами. Режисер Міхал Марчак знайшов їх на якійсь тусовці, а потім знімав їхнє життя два літа й одну зиму. Але деякі сцени фільму він сам придумував і ставив, ніби в театрі. У деяких випадках давав героям невеликі інструкції за кадром: «підійди ближче до світла» чи «скажи це ще раз». Так вийшов дуже цікавий сплав документального і поетичного кіно.

У фільмі «Усі безсонні ночі» важливо те, як плавно життя переходить у пам’ять, як з’являється унікальний непевний стан — надто справжній, щоб бути штучним, і надто штучний, щоб бути справжнім.

— Девід Ерлік, IndieWire

Причина #3: Звукове задротство і електронний саундтрек

На рейвах і домашніх вечірках не вдавалося якісно записати звук. Тому майже всі розмови у фільмі перезаписані. Героїв просто кликали у студію і вони наново все говорили. А потім до цього додали багато музики. Уже в трейлері звучить Caribou, ночі наповнює хаус і диско від Lutto Lento і Das Komplex, а в якийсь момент звучить навіть Кендрік Ламар.

Причина #4: Візуальний стиль

Міхал Марчак довго робив тестові зйомки й шукав стилістику. Спершу хотів причепити камеру на чоло герою і спостерігати за кадром з іншого приміщення. Ця ідея відпала. Тоді Марчак вирішив, що йому треба бути разом з героями, знімати довго, але не розлякувати людей на вечірках громіздкою технікою. Спеціально для цього розробили дуже легку систему стабілізації камери. Сама камера теж була невеличка. Так можна було танцювати поміж героїв хоч усю ніч і отримувати якісне й плавне зображення.

Причина #5: Майже Київ

Польща близько до України, в неї теж соціалістичне минуле, і там також виросло покоління, яке вже не пам’ятає цих часів. Міхал Марчак ловить цю молоду енергію, що виривається на сірі вулиці. І Києву це дуже знайомо.

Бонус: Міхал Марчак просто класний

Режисер Міхал Марчак робив кліпи для Radiohead і окремо Тома Йорка, короткий метр для IKEA і документальний фільм про активістів, що знімають домашнє порно, продають його в інтернеті, а зароблені гроші передають на порятунок тропічних лісів («Fuck for Forest»). Дещо з цього можна подивитися на vimeo-каналі режисера.

У матеріалі використані кадри з фільму «Усі літні ночі»,

джерела: 86.org.ua, imdb.com, variety.com, vod.pl

Тіні забутих треків