Тіні забутих треків

Оксана Городівська
Оксана Городівська
Жовтень 8, 2018

Ми вирішили пригадати фактурні українські треки, які вже забулись або так і не стали популярними.

Запитали у шістьох людей, які створюють музику, діляться нею чи пишуть про неї. Зібрали їхні поради в мікс, а історії в текст. І додали трохи від редакції.

Так вийшов цей матеріал — трохи про ностальгію, але більше про музичні впливи, сміливість і експерименти.

Тіман

Тіман радить:

Олекса Мартинович і “Соняшник” – The Kozak

Відтворити відео

Звідки ця музика:

Олекса Мартинович зібрав оркестр «Соняшник» 1977-му році в Іст-Брунсвіку, штат Нью-Джерсі. Вони поєднували українські мелодії з диско й фанком. Видали досить успішний альбом «The Kozak». Треки звідти потрапили в чарти Бостона, Атланти, Сан-Франциско, Лос-Анджелеса тощо.

Максим Сікаленко радить:

Іванов Даун – Я вигулюю свою рибу

«Один з найяскравіших київських рок-гуртів кінця 80-х та початку 90-х. Взагалі досить важко виділити когось конкретного зі сцени того часу, де окрім «Іванов Даун» були ще «Раббота Хо», «Коллежский Асессор», «Словопослие», «Перрон» та інші. Але для мене дебютний альбом «Best Urban Technical Noises» досі є одним з найцікавіших релізів сучасної України».

Відтворити відео

Більше про гурт:

«Іванов Даун» поєднували нойз, індастріал, пост-панк. Тусили в середовищі київського андеграунду, грали дикі концерти. Альбом «Best Urban Technical Noises» записали за один тиждень взимку 1991-го в студії Будинку вчених Академії наук України. Там зібрали вже відомі треки і дописали два нових — «Глаза» й фінальну імпровізацію «Ad Libitum».

Після розпаду гурту, його лідер Олексій «Макет» Дегтяр писав музику для кіно та реклами. У 2012-му «Іванов Даун» виступив на закритті бієнале в Мистецькому Арсеналі.

Максим Сікаленко (Cape Cod), електронний артист, власник лейблу Kiev House
Оля Чернишова, гурт [О]

Оля Чернишова радить:

Руслана – Балада про принцесу

«Балада про принцесу» — це пісня, яка міцно асоціюється мені з дитинством. Дебютний альбом Руслани «Мить весни. Дзвінкий вітер» вийшов 98-го року, я була мала.

І зараз люблю інколи передивитись цей мультик — відео до пісні. Адже шедевр, правда? До речі, Вікіпедія каже, що це перший анімаційний український кліп.

Для мене тоді Руслана і була принцесою, якою хотілось бути. Зі своїми пухнастими довгими косами, неймовірно красивим сяючим обличчям і виступами з хором. Таке тепер по телевізору не показують. А тоді в нашому селі ловило тільки два телеканали, все справляло сильне враження.

Ну і пісні, і голос! Така чистота, така краса! Ця пісня заронила в мене зернятко».

Відтворити відео

Ще кілька деталей:

Альбом «Мить весни. Дзвінкий вітер» складався з двох частин — студійної і концертної.

Сам «Дзвінкий вітер» — це музичний проект Руслани, з допомогою якого збирали кошти на реставрування замків львівської області.

Антон Слєпаков радить:

So… – Юбилейная

«Я вже десятки разiв розповiдав про гурт So… та їхнього солiста Дiму Петрова. Та навiть колись написав пiсню, присвячену однiй з найоригiнальнiших команд 90-х. Час не зробив цю музику ані гiршою, анi менш яскравою. Вона й досi чудернацька, дурнувата, але по-своєму дивовижна й актуальна. Буду пропагувати її i далi, поки хлопцi не видадуть платiвку або зроблять reunion-концерт!»

Трек «Юбилейная» ми додали в мікс, а тут ставимо лайв — виступ з треком «Georgia». 

Відтворити відео

Більше про So…

Це був київський гурт, що грав суміш жанрів і співав на вигаданій мові. So… були серед переможців Перлин сезону 1996 і Червоної Рути 1997. Скоро після того розпалися. Далі гітарист Ігор Маляренко грав з Іриною Білик та Альоною Вінницькою, а барабанщик Віктор Корженко у 1998-му приєднався до ТНМК. Діма Петров, що співав і грав на басу, зник з поля зору. Потім виявилося, що в нього ускладнення після хвороби, йому складно ходити.

Антон Слєпаков, «вагоновожатые»
Маргарита Кулічова, Grisly Faye

Маргарита Кулічова радить:

Фарбований Лис – Заквітчаний

«Коли я була маленькою, то думала, що існує лише кілька типів музики: російський шансон, російська естрада, академічна музика й фольклор.

Потім я сама почала займатися музикою й відкривати її різні варіації. Українська для мене була представлена треком «Заквітчаний» гурту «Фарбований лис» (і багатьма іншими, які не знайти в інтернеті). Завдяки йому українська музика раптом стала для мене абсолютно інакшою і різною. Там були неймовірні словоформи, як-от «заквітчаний». Я в дитинстві не думала, що таке слово взагалі може існувати, цього просто не було в моєму словнику. Так само, як і такого набору інструментів не було в моєму музичному словнику. Після цього відео в мене навіть з’явилась віолончель.

Тож ця пісня серйозно порвала мій мозок і дуже вплинула на те, як звучав мій перший гурт. Ми навіть зіграли на одному концерті з гуртом «Фарбований лис» у Bingo».

Відтворити відео

Додамо:

Гурт «Фарбований лис» з’явився у 2002-му році. Стиль учасники описували як суміш фанку, року, блюзу, тріп-хопу. Є записи окремих пісень, але альбомів гурт не видавав. Вокалістка й авторка пісень Леся Щербак потім створила електроклеш-дует Kamon!!!

Сергій Кейн радить: 

Twiggy Pop – Painkiller

«Якось у січні 2010-го хуртовина занесла мене у давно не існуючу «Бочку» на Хмельницького. На вході висіла афіша з заголовком Intelligent Pop Party II, у маленькому підвальному залі було людей 20, на сцені грав київський тві-поп гурт Alarma та цілий сквод з Одеси — краутрок-дует Fleischesmarkt, співачка за фортепіано Anniebri, та коли десь між ними на сцені опинилася Марія Навроцька, відома для цих двадцяти людей як Twiggy Pop, усі інші голоси раптом стихли. На найближчі півгодини всі погляди були прикуті лише до неї. Дівчина з коротким темним волоссям і пронизливим поглядом тихо співала під тріп-хопові біти, кутаючись у шаль, і світ за межами «Бочки» переставав існувати.

Кілька днів потому я списався з Марією. Ми говорили про Енді Воргола і Раві Шанкара. Як виявилось пізніше, це був останній виступ Twiggy Pop. Через два місяці Марія померла від раку. Їй було 29. У мережі лишилися записи буквально кількох пісень, а свій єдиний «кліп», якщо можна так назвати цю аматорську роботу, вона так і не побачила. Концерт пам’яті Марії на закинутій взуттєвій фабриці в Одесі досі лишається одним із моїх найсюрреалістичніших музичних вражень, та це вже зовсім інша історія»

Відтворити відео
Сергій Кейн, музичний журналіст, головний редактор Comma.com.ua

Тут зібрані шість треків, які нам порадили, а також кілька від нашої редакції. Інджой.

Фото Антона Слєпакова: Юра Мільчак

Фото Сергія Кейна: Оля Закревська

Боротьба за кінотеатри. To be continued