Як це зроблено: постери з морськими прапорами

Оксана Городівська
Оксана Городівська
20 Грудня, 2019

Саша Биченко — київський графічний дизайнер і художник. Недавно він випустив серію принтів про морські сигнальні прапори. Ми вже додали їх у нашу добірку подарунків, а тепер розкажемо про ці постери детальніше.

Що це за прапори? 

Міжнародна система морських сигнальних прапорів — це спеціальна судноплавна азбука, ті самі яскраві прапорці, що висять на всіх суднах — від прогулянкової яхти до океанського лайнера. Її придумали ще на початку 19-го століття і в трохи зміненому вигляді використовують досі.

Кожен прапор має своє значення і повідомляє, що відбувається з судном або які наміри в капітана (наприклад, про роботу водолаза, зміну курсу чи спущені сіті). Крім основного значення, у кожного прапора є своя буква алфавіту чи цифра, а також фонетичне ім’я для передачі по радіо. Всього прапорів декілька десятків і вони можуть навіть змінювати своє значення, коли об’єднані в гірлянди-«речення». Три плакати в серії відтворюють три вибраних прапори, їх основне значення, букву і фонетичну назву.

Це видно на деталях внизу 👇

Що каже автор? 

Є три головні причини, чому з’явилися ці плакати. 

По-перше, дизайн — це утилітарна і практична, майже інженерна робота, де все підпорядковано вирішенню завдань оптимальним способом. Формальні пошуки та експерименти часто не вписуються в таку систему, а мені хотілося попрацювати передусім з формою і естетикою. 

По-друге, у певний період я почав цікавитися різними знаковими системами. Морські прапори, дорожні знаки, емблеми сертифікації, емодзі — всі вони призначені для виконання своєї функції, передачі певного повідомлення, короткого і зрозумілого.

Мені стало цікаво змішати означник і означуване, позбавити знак його утилітарної функції і перетворити реальний об’єкт на предмет зображення. Іншими словами, зробити щось красиве і трохи романтичне з чогось, що задумувалося виключно для зручності. 

І по-третє —  я хотів пройти по грані між цифровим і аналоговим. Самі прапори, що розвіваються, я моделював у 3D-редакторі. Збирав макет також із допомогою комп’ютера, з цифровими шрифтами, як сьогодні роблять майже весь графічний дизайн.

Але друкував постери на дуже своєрідній аналоговій машині — ризографі, спеціальними рідкими фарбами (що яскравіші, ніж кольори на екрані), на прискіпливо вибраному папері. Тут почалося найцікавіше: як папір впливає на цифру, як цифрове зображення переноситься на трафаретний друк, наскільки відрізняється результат у тебе в голові, на екрані ноутбука та на папері (спойлер: разюче!)

Купити постери можна в книжковому корнері Щербенко Арт Центру (вони також надсилають Новою Поштою) та в галереї The Naked Room

22 подарунки на зимові свята